Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (05322) 2-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
«Сіяти розумне, добре, вічне і 110 років тому і на початку третього тисячоліття непросто. Але, завжди знайдуться ті, хто вміє тонко відчувати і бачити перспективно. Адже, просто так нічого не відбувається. Ми вдячні генералові Бутовському за Олімпіаду і пам’ятаємо про його вагомий внесок»
   Сергій Бубка
   
  «Відродження Олімпійських ігор стало одним із найважливіших подій ХІХ століття. Українська держава може пишатися тим, що до цього епохального епізоду історії долучився уродженець Полтавщини Олексій Бутовський»
   Сергій Бубка

НАРИС ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО

Невелике село Пелехівщина Глобинського району більше відоме тим, що тут народилися і виросли видатні українські композитори, народні артисти СРСР, брати Платон та Георгій Іларіоновичі Майбороди. Та мало кому відомо, що в цьому ж селі народився і виріс, а пізніше був його власником, активний учасник організації і проведення перших міжнародних Олімпійських ігор в Афінах, друг і соратник генерального секретаря, а потім президента Міжнародного олімпійського комітету, француза барона П’єра де Кубертена, генерал-лейтенант російської армії, вчений-педагог Олексій Дмитрович Бутовський.

9 червня (ст. стиль) 1838 року у подружжя Дмитра Петровича Бутовського та його дружини Надії Степанівни, уродженої Кореневої, народився первісток Олексій. Окрім нього, сім’я мала чотири сина та дві доньки.

Виховання хлопчиків у сім’ї велося мало не з спартанською жорстокістю. За традицією їх готували до військової служби, тому заохочувались ігри, всякого роду тілесні випробовування і самостійність. Олексій та його брати багато часу проводили на природі, самі ходили на полювання, на рибалку, їздили на конях, осінню бігали босі купатися, а перші уроки фехтування отримали від батька і професійного інструктора.

Коли Олексієві ледве виповнилося десять років, його віддали навчатися до Полтавського Петровського кадетського корпусу, закритого закладу для дворянських дітей. Олексій без проблем подолав вступний іспит та занурився у навчання. Там він досконало вивчив англійську, французьку та німецьку мови. Напам’ять читав уривки із творів Гоголя, Гюго, Вольтера. Крім того, кадет Бутовський грав на флейті, гарно танцював.

В 1853 році Олексій Бутовський переводиться до Костянтинівського артилерійського училища, яке закінчив у 1857 році.

За розуміння військової справи і відмінне фехтування шістнадцятирічному Олексію присвоїли звання прапорщика. Спочатку він був викладачем Полтавського кадетського корпусу, потім був направлений на службу в лейб-гвардії Павловський полк.

Саме тоді Бутовський виокремив значення фізичної підготовки в армії, наголошуючи, що вона повинна бути науково обґрунтованою, цілеспрямованою. Так, молодого офіцера переводять у військове училище Санкт-Петербургу. Там Бутовський викладав фехтування, стрільбу, гімнастику та плавання.

Олексій Бутовський стає головним авторитетом в області фізичного виховання, порушуючи введення обов’язкового викладання цього предмету в загальноосвітніх цивільних навчальних закладах. За його ініціативи при Міністерстві освіти створюється спеціальна комісія, стараннями якої фізична культура була введена в програму звичайних шкіл, а потім і в інші цивільні навчальні заклади.

У 1871 році Олексій Дмитрович закінчує Миколаївську військову академію і отримує призначення на посаду педагога в Санкт-Петербурзьку військову гімназію. Його уроки фехтування мали неабиякий успіх, але Бутовському цього було замало. Тому він зустрічався та переймав досвід педагогів Швеції, Німеччини, Швейцарії, Бельгії, Франції, Іспанії, Англії. В результаті, Олексій Дмитрович написав близько 70 посібників, і серед них основоположні: "Нотатки про військову гімнастику", "Ручна праця та тілесний розвиток", "Як ми повинні навчати солдат", "Настанови для виробництва гімнастичних вправ у цивільних навчальних закладах", "Записки з історії та методики тілесних вправ" та інші.

Згодом Бутовського призначають директором Центральної Школи військової освіти Головного управління військових закладів.

Енергійний генерал взяв участь у створенні Товариства сприяння фізичному розвитку. При цьому він знаходить час для наукових праць і в інших сферах. Блискуча освіта, глибокі знання, в тому числі, знання п’яти мов, а французької − ідеально, дозволили Олексію Дмитровичу видати праці з історії мистецтва, каліграфії, геральдики, співів, історії. Уже в солідному віці він реалізував багаторічне зібрання роду всіх Бутовських, видав книгу "В рідному гнізді".

У 1892 році, під час поїздки до Парижа, генерал-майор Бутовський познайомився з французьким бароном П’єром де Кубертеном. Той із запалом розповідав: "У древніх еллінів був оригінальний засіб протистояти війні − Олімпійські ігри. Якби ми змогли їх відновити...".

Незважаючи на те, що Бутовський був на 25 років старший за Кубертена, вони швидко знайшли спільну мову і взаєморозуміння з ключових проблем, яким присвятили життя.

Генерал Бутовський взяв найактивнішу участь в проведенні перших Олімпійських ігор в Афінах. Він інспектував змагальні арени, зробив велику доповідь на Сесії Міжнародного Олімпійського Комітету, зокрема, поставив питання про необхідність усім учасникам ігор бути членами своїх національних комітетів. Повернувшись, Бутовський підготував свого роду звіт про Олімпіаду − "Афіни навесні 1896 року", докладно описавши події на Іграх і своє до них ставлення, а найголовніше − запропонував створити в Росії Національний Олімпійський Комітет, який і був створений в 1911 році. А через рік наші співвітчизники виступили на Олімпійських іграх в Стокгольмі, але невдало.

Всі наступні роки він активно трудиться, сприяє розвитку російського спорту. Невдача в Стокгольмі викликала в російському суспільстві роздратування, і уряд прийняв заходи. Зокрема, були проведені російські Олімпійські ігри. Особливо масовими стали змагання 1913 року в Києві. Але, Перша світова війна, викликане нею лихоліття, надовго зупинили і міжнародний, і російський спорт.

Про особисте життя знаменитого полтавця відомо небагато. Він був одружений на доньці купця Горохова − Ганні Василівні. Дітей у них не було, тому всього себе він присвятив фізкультурі.

Помер Олексій Дмитрович Бутовський 25 лютого 1917 році в Санкт-Петербурзі, там і похований на Новодівочому кладовищі. За високі заслуги перед Вітчизною він був нагороджений орденами Святого Олександра Невського, Білого Орла, Святого Володимира та Святого Станіслава, Командорським Хрестом грецького ордена Спасителя...

В день відкриття Ігор Доброї волі 1994 року в Санкт-Петербурзі було встановлено пам’ятник Олексію Дмитровичу Бутовському (скульптор М. К. Анікушин).

14 жовтня 2006 р. в Полтаві на Майдані Незалежності відбулося відкриття пам’ятника О. Д. Бутовському, великому земляку. Ім’ям Олексія Бутовського названо стадіон "Ворскла" та обласну спеціалізовану гірськолижну дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву у місті Полтаві.

Щороку в обласному центрі проходить міжнародний турнір із боксу пам’яті Олексія Бутовського.


ВАШІЙ УВАЗІ ПРОПОНУЄМО РОЗРОБКУ КНИЖКОВОЇ ВИСТАВКИ:

"ОЛЕКСІЙ БУТОВСЬКИЙ − ЗАЧИНАТЕЛЬ СУЧАСНОГО ОЛІМПІЙСЬКОГО РУХУ"

1. РОЗДІЛ "ОЛІМПІЄЦЬ З ПОЛТАВЩИНИ"

                                                                                                                                                                             
«Знання доль свого роду – велике знання; в ньому і задоволення, і надія»
   О. Д. Бутовський

Бутовський Олексій Дмитрович // Роде наш прекрасний: історія Глобинського району в особах / В. Григор’єв. − Полтава : АСМІ, 2007. − С. 216-225.

Бутовські // Григор’єв В. На вітрах історії: монографія / В. Григор’єв. − Полтава : АСМІ, 2012. − С. 60-81.

Бутовскій Алексъй Дмитріевичъ // Павловский И. Ф. Кратний биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века / И. Ф. Павловский. − X.: Сага, 2009. − С. 27-28.

Григоренко С. Наш земляк − член МОК / С. Григоренко // Село Полтавське. − 1996. − 24 серп. (№ 35). − С. 7.

Григор’єв В. М. Олімпієць з Полтавського степу / В. М. Григор’єв // Зоря Полтавщини. − 2008. − 24 черв. (№ 94). − С. 4.

Драга В. В. Автобіографічний нарис про життя та діяльність О. Д. Бутовського / В. В. Драга, М. Д. Зубалій // Бутовський О. Д. Вибрані твори / О. Д. Бутовський. − К.: "Нічлава", 2006. − С. 7-16.

Из повести "В родном гнезде" А. Д. Бутовского // Алексей Бутовский. Олимпийский генерал / сост. Н. Д. Поднебеснова. − К.: АЛКОН, 2008. − С. 7-14.

Олексій Бутовський (1835-1917) // Шаповал Ю. І. Держава : ілюстрована енциклопедія України / Ю. І. Шаповал. − К.: Балтія-Друк, 2008. − С. 157-158.

Пустовіт Т. П. Бутовський Олексій Дмитрович / Т. П. Пустовіт // Енциклопедія Сучасної України. − К. : Координаційне бюро Енциклопедії сучасної України НАН України, 2004. − Т. 3. − С. 658.

Швецов О. "Олімпійський генерал" народився на Лубенщині / О. Швецов // Коло. − 2004. − 12-18 серп. (№ 32). − С. 8.

2. РОЗДІЛ "ІДЕЇ ОЛІМПІЗМУ В ТВОРЧОСТІ БУТОВСЬКОГО"

                                                                                                                                                                                                                                         
«Ідея міжнародних ігор була щасливою ідеєю, вона відповідала нагальній потребі сучасного людства, потребі фізичного й морального відродження молодого покоління»
   О. Д. Бутовський
Алексей Бутовский. Олимпийский генерал / сост. Н. Д. Поднебеснова. − К.: АЛКОН, 2008. − 80 с.

Бутовский Алексей Дмитриевич // Олимпийская энциклопедия / гл. ред. С. П. Павлов. − М. : Советская энциклопедия, 1980. − С. 40.

Гончаренко А. Апостол олімпійського руху сучасності / А. Гончаренко // Полтавський вісник. − 2006. − 1 груд. (№ 48). − С. 21.

Григор’єв В. Генерал Бутовський − засновник олімпійського руху / В. Григор’єв // Майдан свободи. − 2007. − 23 листоп. (№ 23). − С. 3.

Драга В. Олімпійський генерал / В. Драга // Олімпійська арена. − 2006. − №9. − С. 37-39.

Духовний Т. Апостол сучасного олімпійського руху / Т. Духовний // Сила духу. − 2009. − № 5. − С. 2.

Олексій Дмитрович Бутовський − апостол олімпійського руху сучасності: бібліографічний довідник / уклад. В. В. Павлов. − Полтава : Копі-центр, 2006. − 8 с.

Суник А. Біля витоків сучасного олімпізму стояв і виходець з Полтавщини / А. Суник // Спорт арена. − 1998. − 26 листоп. (№ 46). − С. 4-5.

Ткаченко П. Олексій Дмитрович Бутовський / П. Ткаченко // Зоря Придніпров’я. − 2007. − 3 берез. (№ 16). − С. 2.

Чернов А. "Олімпійський генерал" : [про О. Д. Бутовського] / А. Чернов // Дзеркало тижня. − 2013. − 27 черв.-5 лип. (№ 24). − С. 10.

3. РОЗДІЛ "ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСІЯ ДМИТРОВИЧА БУТОВСЬКОГО"

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                
«Навчати тілесних вправ може лише людина, яка сама вміє їх виконувати і випробувала на собі все значення повторної роботи, як для засвоєння навичок, так і для загального психофізіологічного впливу»
   О. Д. Бутовський
Бутовский А. Д. Собрание сочинений : в 4-х т. / А. Д. Бутовский. − К. : Олимпийская литература, 2009.

Бутовський О. Д. Вибрані твори / О. Д. Бутовський. − К. : Нічлава, 2006. − 240 с.

Даниско О. Основні етапи науково-педагогічної діяльності О. Д. Бутовського / О. Даниско // Педагогічні науки : збірник наукових праць. — Полтава : ПНПУ, 2011. − Вип. 3. − С. 91-97.

Даниско О. Формування здорового способу життя в педагогічній спадщині О. Д. Бутовського / О. Даниско // Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Педагогічні науки : збірник наукових праць. − Вип. 1. − Полтава, 2009. – С. 134-139.

Даниско О. Шляхи формування ціннісного ставлення до здоров’я дітей та підлітків у виховній системі О. Д. Бутовського / О. Даниско // Інновації в педагогічній освіті європейського простору : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 27-28 вересня 2009 року. − Полтава: Б. в., 2009. − С. 372-373.

Козельська Г. Біля витоків великого спорту / Г. Козельська // Товариш. − 2006. − 17-19 жовт. – С. 4.

Правденко О. Полтавець Олексій Бутовський відновив олімпійські ігри та запровадив фізкультуру у школах / О. Правденко // Коло. − 2012. − 29 берез.-4 квіт. (№ 13). – С. 19.

Рубан В. Щоб і тіло і душа молоді були / В. Рубан // Довір’я. − 2003. − 28 січ. (№ 2). − С. 4.

Торяник П. Генерал, педагог, письменник / П. Торяник // Полтавська думка. − 2003. − 27 черв.-3 лип. (№ 26). – С. 4.

4. РОЗДІЛ "ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ОЛЕКСІЯ БУТОВСЬКОГО"

                                                                                
«Коли-небудь і про мене згадають мої нащадки»
   О. Д. Бутовський
Бондарчук І. Полтава, урочисте відкриття пам’ятника Олексію Бутовському / І. Бондарчук // Олімпійська арена. − 2006. − № 9. − С. 36.

Брусенський О. Фундатор-олімпієць з Полтави : у Полтаві урочисто відкрили пам’ятник-погруддя землякові Олексію Бутовському / О. Брусенський // Демократична Україна. − 2006. − 26 жовт. − С. 6.

Буде в Полтаві пам’ятник Олексієві Бутовському // Полтавська думка. − 2005. − 17 черв. (№ 25). − С. 7.

Гончаренко А. Бутовський, якому давні греки сказали б: "Спасибі!" / А. Гончаренко // Полтавський вісник. − 2006. − 20 жовт. (№ 42). − С. 20.

Демиденко Д. Олімпійська слава Полтавщини / Д. Демиденко // Полтавський вісник. − 2006. − 13 жовт. (№ 41). − С. 28.

Драга В. Полтавці завжди були серед перших / В. Драга // Спорт арена. − 1999. − 3 черв. (№ 20). − С. 5.

Іванов А. У Полтаві відкрили пам’ятник зачинателю олімпійського руху: [О. Бутовському] / А. Іванов // Коло. − 2006. − 19 жовт. (№42). − С. 8.

Козельська Г. Сучасний олімпійський рух має й полтавські джерела / Г. Козельська // Трудова Полтавщина. − 2006. − 20 жовт. (№ 40). − С. 3.

Козюра І. "Коли і про мене згадають мої нащадки" / І. Козюра, В. Козюра // Вісник. − 2012. − 1 серп. (№ 31). − С. 4 ; 8 серп. (№ 32). − С. 4.

Павлов В. Напередодні 110-річниці олімпійських ігор сучасності / В. Павлов, Л. Калаптуровська // Край. − 2006. − Січ. (№ 21). − С. 4.

Стрілець В. Фільм про Бутовського, який побачить Україна, зняли полтавські журналісти : [ОДТРК "Лтава"] / В. Стрілець // Полтавська громада. − 2008. − 29 серп. (№ 33). − С. 11 ; Вечірня Полтава. − 2008. − 3 верес. (№ 36). − С. 12.

Черчатий І. Відкриття олімпійського полюса Полтавщини й України / І. Черчатий // Полтавська думка. − 2003. − 27 черв. − С. 4.

Черчатий І. Олімпійська слава Полтавщини / І. Черчатий // Вечірня Полтава. − 2000. − 7 верес. (№ 36). − С. 3.


Так як Олексій Дмитрович Бутовський своє життя присвятив відродженню олімпійських ігор, для широкого кола читачів ми пропонуємо провести вікторину "Чи знаєте ви Олімпійські ігри?"

  1. Який рік вважають датою проведення перших Олімпійських ігор Стародавньої Греції? (776рік до н.е.).
  2. Як часто проводять Олімпійські Ігри? (Один раз в 4 роки).
  3. Чому спортивні змагання називаються Олімпійськими іграми? (Багато століть тому в долині річки Алфей в Олімпії стали проводити змагання грецьких атлетів, які отримали назву Олімпійських ігор).
  4. Кого вважають засновником сучасного олімпійського руху? (П’єра де Кубертена).
  5. Коли Олексій Бутовський познайомився з бароном П’єром де Кубертеном? (У 1892 році, під час свого перебування у Франції).
  6. В якій книзі Олексій Бутовський описав подробиці першої Олімпіади сучасності? (У книзі "Афіни весною 1896").
  7. Чому стародавні греки називали Олімпійські ігри святами світу? (На час ігор у всіх грецьких державах припинялися військові дії, вводилася заборона на носіння зброї на території Еллади).
  8. Що отримував переможець Олімпійських ігор в якості нагороди? (Вінок з гілок священного оливкового дерева, що росте в Олімпії. На честь перемоги атлетів у їхніх рідних містах виходили монети з зображенням спортсменів і споруджувалися мармурові статуї).
  9. Як були вдягнені та взуті учасники Олімпійських ігор? (Вони були голі та босі).
  10. Яка максимальна тривалість Олімпійських ігор? (П’ятнадцять днів,  включаючи день відкриття, для зимових Олімпійських ігор − десять днів).
  11. Олімпійський прапор був вперше представлений на VII літніх Олімпійських іграх в Антверпені в 1920 році. Хто придумав цей прапор? (Легендарний засновник сучасних Олімпійських ігор − барон П’єр де Кубертен).
  12. Як виглядає Олімпійський прапор? (Полотнище білого кольору з п’ятьма переплетеними кільцями блакитного, жовтого, чорного, зеленого і червоного кольору в центрі).
  13. Що уособлюють собою Олімпійські кільця? (Континенти).
  14. Коли було вперше піднято Олімпійський прапор? (У 1914 році, в Парижі, на святі на честь двадцятиріччя відродження Олімпійських ігор).
  15. Яке з семи чудес стародавнього світу знаходилося в Олімпії? (Статуя Зевса).
  16. Чи приймали участь у древніх Олімпійських змаганнях жінки? (До участі в Олімпійських іграх жінки не допускалися. Раз на чотири роки в Олімпії влаштовувалися свята на честь богині Гери, покровительки шлюбу. У програму цих святкувань входили змагання дівчат з бігу).
  17. Коли і за якими видами спорту вперше взяли участь в Олімпійських іграх жінки? (На Олімпійських іграх 1900 − у змаганнях з гольфу та тенісу).
  18. Який вид спорту називають "спортом домогосподарок"? (Керлінг − командна гра на льодяній площадці).
  19. Чи має гірський масив Олімп на півночі Греції яке-небудь відношення до Олімпійських ігор? (Олімпійські ігри проводилися в Олімпії на півдні Греції. Гора Олімп на півночі Греції, згідно з легендами, житло давньогрецьких богів, до Олімпійських ігор не має ніякого відношення).
  20. Хто з найвідоміших античних учених перемагав на Олімпійських іграх? (Піфагор неодноразово перемагав у олімпійських змаганнях кулачних бійців).
  21. Які нагороди засновані для спортсменів, які домоглися успіху в олімпійських змаганнях? (Спортсмени, що зайняли в змаганнях 1-3 місця, нагороджуються медалями та дипломами; спортсмени, що зайняли 4-6 місця отримують дипломи).
  22. Коли і де було споруджено перше олімпійське село? (У 1932 році, в Лос-Анджелесі, де проходили ігри X Олімпіади).
  23. На яких іграх вперше виступали спортсмени всіх п’яти континентів? (На Олімпійських іграх 1908 року).
  24. Коли і де зародився такий вид спорту, як біг? (Близько двох з половиною тисяч років тому в Стародавній Греції).
  25. Дистанція марафонського бігу змінювалася кілька разів. Якою вона була спочатку? (34,5 км).
  26. У якому році перервалася традиція давньогрецьких Олімпійських ігор? (У 394 рік н.е.).
  27. У якому році були вперше проведені зимові параолімпійські (для людей з обмеженими можливостями) ігри? (У 1976 році).
  28. Який шлях Олімпійського вогню? (Вогонь запалюють на території руїн храму Гери на горі Олімпія в Греції. Далі вогонь передається від атлета до атлета в ході багатоденної естафети, яка зачіпає всі континенти, і потрапляє в місто проведення Олімпійських ігор).
  29. Як запалюють олімпійський вогонь? (Від сонячних променів).
  30. Який предмет використовують в олімпійській естафеті під час передавання вогню? (Факел).
  31. Як звучить Олімпійський девіз? ("Швидше, вище, сильніше!").
  32. Що промовляють спортсмени та судді на церемонії відкриття олімпійських змагань? (Олімпійську клятву).
  33. Яку клятву та з якого року приносять спортсмени та судді на початку Олімпійських ігор? (В клятві вони обіцяють, що будуть брати участь в Олімпійських іграх, поважаючи і дотримуючись правил, за якими вони проводяться, в істинно спортивному дусі, на славу спорту і в ім’я честі своїх команд; спортсмени роблять це з 1931 року, а судді з 1968 року).
  34. Спортсмени якої країни йдуть першими на церемонії відкриття Олімпійських ігор? (Греції).
  35. У якому порядку йдуть спортсмени на церемонії закриття Олімпійських ігор? (На церемонії закриття Олімпійських ігор спортсмени не діляться за національними командами. Ця традиція покликана відобразити дух справжньої дружби, миру і злагоди, який панує на Олімпійських іграх. Традицію ввели з 1956 року).
  36. Під час церемонії відкриття випускаються голуби. Що вони символізують? (Мир).
  37. В якому році Олексій Бутовський був присутній на Олімпіаді як член Міжнародного олімпійського комітету? (В 1896 році, в Афінах).
  38. Де і коли вперше замайорів Державний прапор України на церемонії урочистого відкриття Олімпійських ігор? (В 1994 році, в Ліллехамері). 

вгору

     
Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17














2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського