Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (05322) 2-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


«Людяність, краса, народ, Україна – це
улюблені теми розмов Коцюбинського,
вони завжди були з ним, як його серце,
мозок і славні, ласкаві очі»

М. Горький


17 вересня 2014 вся культурна громадськість України відзначає сонячний ювілей неперевершеного майстра художнього слова Михайла Коцюбинського – 150-річчя з дня його народження.
Доля виділила великому сонцелюбу неповних сорок дев'ять років, але за такий короткий час він встиг зробити не на одне життя. Десятки новел, до яких, як до життєдайного джерела, звертаються все нові покоління читачів, активна громадська робота, про яку і сьогодні з вдячністю згадують українці, інтеграція України в загальноєвропейський культурний простір, виховання цілої плеяди молодих літераторів, стали справжньою окрасою української літератури.
Творчість М. Коцюбинського належить до особливих сторінок нашої культури, які ніколи не припадуть пилом забуття. Пройде ще 100 і 200 років, а до неї будуть повертатися, як у глибокий колодязь краси і людяності, життя і мрії, казки і дійсності, які вмів гармонійно поєднувати високий талант художника і громадянина.
Михайла Михайловича Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником. Знайомство з його творчістю підтверджує надзвичайно тонку й точну цю характеристику. Висока художність, вражаюче багатство світла, простота думки й справді мовби пронизують читача життєдайним сонячним промінням, звеличуючи й наснажуючи для добра і творення. Його творчість непомітно, але неминуче допомагала людині ставати людиною. Можливо, саме це й мав на увазі, узагальнюючи його значення як митця, Максим Горький, коли писав: "...У ньому кипить органічна гидливість до поганого. В нього тонко розвинена естетична чуйність до доброго, він любить добро любов'ю художника, вірить в його переможну силу, і в ньому живе почуття громадянина, якому глибоко і всебічно зрозуміле культурне значення, історична вартість добра". Проникливі, витончені, гідні подиву соціально-психологічні новели й повісті майстра – одне з найвищих художніх досягнень української прози. Народ, однією з основних рис якого завжди виступала естетична витонченість, любов до прекрасного, не міг не дати свого співця, що відзначився б саме цими чеснотами у своїй творчості. Яких би тем не торкався мудрий і вимогливий письменник, вони набирали особливого, неповторного звучання правди і краси, що, зрештою, означає торжество життя. Саме любов до нього і спонукала шукати надійних шляхів до кращих, вільніших і радісніших його проявів.
Бібліотекам Полтавщини радимо розгорнути активну роботу по популяризації життєвого та творчого шляху Михайла Коцюбинського.
З цією метою пропонуємо виготовити буклети, листівки; провести засідання клубів за інтересами, круглих столів; організувати книжково-ілюстративні, фотодокументальні виставки, перегляди літератури, тематичні полички, проводити літературні вечори, вечори-портрети, усні журнали, години цікавих повідомлень, творчі конкурси, літературознавчі екскурси, читацькі конференції, диспути, інформаційні та літературні години, театралізовані літературні читання, вікторини, кросворди, літературні портрети та інші заходи на теми: «Михайло Коцюбинський: географія творчості», «Родина Коцюбинських – слід в історії України», «Книга життя Михайла Коцюбинського», «М. Коцюбинський – видатний письменник, громадський діяч», «Новаторство прози Михайла Коцюбинського», «Його велика праця, його велика любов до народу не згаснуть ніколи», «Співець гуманізму і краси, прекрасного і вічного», «Несхибний поборник соціальної справедливості й співець людської краси», «Великий Сонцелюб», «Феномен Михайла Коцюбинського у художніх вимірах українства», «Він любив, він жив, горів, творив...», «Літературі я відданий цілою душею», «Великий українець – Михайло Коцюбинський», «Художня майстерність Михайла Коцюбинського», «Коцюбинський – художник слова», «Краса і сила художнього слова М. М. Коцюбинського», «Великий майстер рідного слова», «Глибоким зором і пером тонким він слугував народові своєму...», «Інтелігент з душею сівача», «Цікаві бувальщини з життя Михайла Коцюбинського», «Безсмертні твори Михайла Коцюбинського», «Європейськість прози Михайла Коцюбинського», «Михайло Коцюбинський: великий письменник – малим читачам», «Михайло Коцюбинський: факти біографії та сторінки творчості», «Слідами тіней предків незабутих», «Літературно-естетичні погляди М. Коцюбинського: еволюція становлення», «Літературно-мистецькі традиції родини Коцюбинських», «Музика в житті і творчості Михайла Коцюбинського», «Зображення життя і звичаїв гуцулів у повісті «Тіні забутих предків», «Тіні забутих предків» – казка гуцульських гір», «Кіновідкриття творчості Михайла Коцюбинського», «Кінематографічний» письменник Михайло Михайлович Коцюбинський», «Михайло Коцюбинський – великий майстер художнього слова», «Спадщина Михайла Коцюбинського – наш національний скарб», «Чари художнього слова Михайла Коцюбинського», «Михайло Коцюбинський: факти біографії та сторінки творчості», «Михайло Коцюбинський: погляд із ХХІ століття».
Доцільно також проводити бібліографічні огляди біля книжкової виставки, розробку якої ми Вам пропонуємо: «Михайло Коцюбинський – великий письменник великого українського народу»

«Після Шевченка, поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою,
Стефаником щодо краси й глибини своїх творів – іншого
письменника такого ми не знайдемо. ... великі світочі людства
давно вже розступилися, щоб дати місце і йому в шерензі борців,
мислителів і шукачів правди»

П. Тичина

Розділ 1. «Що було записано у книгу життя: шляхами письменника».
«Незважаючи на тяжкі умови життя,
я завжди був великим оптимістом і
дотепер не втратив віри в людей, у
перемогу всього світлого над темрявою і
злом»                 
М. Коцюбинський
    Література про життєвий шлях Михайла Коцюбинського.

Розділ 2. «Золотий посів на вселюдському полі: літературна спадщина Михайла Коцюбинського».
«Щось сильне тягне мене до літературної
праці і літературі я відданий цілою душею»
М. Коцюбинський
Тексти творів Михайла Коцюбинського.

Розділ 3. «Михайло Коцюбинський в українському кінематографі».
«Тіні забутих предків» – повість та
фільм, любов, вічність, самотність,
смерть – ось фрески з життя людини,
які ми створювали…»
С. Параджанов
Твори Коцюбинського, які були екранізовані. Це – «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Дорогою ціною», «Коні не винні», «Пе-коптер» та матеріали про них.
   
    Розділ 4. «Вшанування пам’яті Михайла Коцюбинського».
Живе в серцях твоє безсмертне слово
І до народу рідного любов,
Немов зорі сіяння пурпурове,
Хоч ти від нас уже давно пішов.
Ти з нами будеш вічно жити, жити,
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив.
В. Сосюра «Пам'яті Коцюбинського»
   Література про вшанування пам’яті М. Коцюбинського.

    Для широкого кола читачів рекомендуємо провести літературознавчо-біографічний екскурс «Європеєць української літератури: життєвий та творчий шлях Великого Сонцелюба».
    На сцені портрет Михайла Коцюбинського, прикрашений вишитим рушником, на столі – польові квіти, колоски жита, грона калини. Поряд книжкова виставка «Михайло Коцюбинський – великий письменник великого українського народу».
При підготовці книжкової виставки радимо використати вислови відомих людей і самого письменника:
«Глибоким зором і пером тонким, він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним. Життя і кров, а не сюжет і тему, він залишив на білих сторінках – і слів його не обернуть на прах» (Максим Рильський);
«Людина – найцікавіше для нас явище тому, що вона змінюється, ховає в собі всякі несподіванки, не задовольняється жодною формою щастя» (М. Коцюбинський);
«Найбільша драма мого життя – це неможливість присвятити себе цілком літературі» (М. Коцюбинський);
«Любов і краса – це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури» (Володимир Гнатюк);
«Пройшли десятиріччя, минуть, напевне, віки, а творчість Коцюбинського, як світла зоря, сяятиме над нами вічно, облагороджуючи душу... Вічна слава його життю, Вічна слава його таланту» (Андрій Малишко);
«Він був один із тих незвичайних людей, що при першій же зустрічі з ними викликають милостиве почуття задоволення: саме цю людину ти давно чекав, саме для неї у тебе є якісь особливі думки!» (Максим Горький);
«Перед читачем поставав не звульгаризований революціонер – демократ, співець революції, реаліст, що був під впливом лише російської літературної традиції, а М. Коцюбинський як справжній європеєць, імпресіоніст, тонкий психолог та українофіл» (Ананій Лебедь);
«Людську любов, і радощі, й жалі, і совість, що губилась на землі, – і серце взяв, у світ поніс з собою» (Андрій Малишко «Коцюбинський»);
«Коцюбинський – художник слова. Тільки заради нього потрібно вчитися української мови» (Вінцет Хорват, чеський філолог).

    Доречною також буде виставка виробів декоративно-вжиткового мистецтва (за мотивами творів М. М. Коцюбинського).
Ведучий 1. Дорогі друзі! Запрошуємо вас до літературної світлиці, там нас зустріне Великий Сонцепоклонник… Михайло Коцюбинський був ним не лише за його палку любов до сонця, але й за невмирущу віру у все світле, прекрасне, у перемогу добра над злом, темряви над світлом… В новелі «Intermezzo» він писав:
Ведучий 3. (в образі М. Коцюбинського). «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні?»
Ведучий 1. І сходи вийшли прекрасні: у творчості Коцюбинського українська класична проза досягла свого найвищого рівня. І все його чесне і багатостраждальне життя, і вся його творчість підтверджують: так, він був і назавжди залишиться великим Сонцепоклонником і великою Людиною.
Ведучий 2. Визначний український письменник Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в родині дрібного урядовця. Виростав серед прекрасної природи Поділля, де формувався як художник слова, вчився сприймати світ через призму прекрасного. Одного разу в дитинстві, коли малий Михайлик захворів, під час марення він раптом заговорив українською мовою. У сім’ї панувала російська, і тому цей факт здивував домашніх. Після одужання хлопчику розповіли про цю подію, і він ще більше розгорівся цікавістю до українського слова. А в сім'ї любов до літератури прищепила мати, жінка з добрим естетичним смаком, обізнана з мистецтвом.
Ведучий 3. (в образі М. Коцюбинського). «Батько мій був сангвінік, з вічними фантазіями, які ніколи не здійснювалися, запальний, але добрий чоловік. Мати з більш сталим характером, зі складною, тонкою і глибокою душевною організацією, добра, незвичайно любляча, здатна на самопожертву...». Саме їй я завдячував за «нахил до всього гарного та любов і розуміння природи».
Уривок із фільму «Осяяний сонцем»:
http://glas.org.ua/projects/teleportret/kocubinsky.html
 
Ведучий 1. Початкову освіту Михайло дістав удома. З 1875 року навчався в останньому класі Барської початкової школи, а згодом упродовж п'яти років у Шаргородському духовному училищі. Коцюбинський познайомився тут з творчістю Тараса Шевченка і Марка Вовчка, захопився лірикою Генріха Гейне. Він мріяв скласти іспити за гімназійний курс, вступити до університету, але у зв'язку зі звільненням зі служби батька, втратою матір'ю зору юнакові потрібно було думати про утримання сім'ї, де було ще четверо молодших.
Ведучий 2. Упродовж десяти років (1882-1892) Коцюбинський займається репетиторством у сім'ях чиновників у Вінниці та в навколишніх селах. З місцевими селянами поводився як рівний з рівними, завжди розмовляв з ними українською мовою. У цей час він підтримував зв'язки з членами підпільних народницьких організацій, які діяли в Кам'янці-Подільському та Немирові. Надаючи художньому слову великого суспільного значення, Коцюбинський у середині 80-х років пише оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма», «Дядько та тітка». Тільки у 1890 р. у львівському журналі «Дзвінок» побачив світ його вірш «Наша хатка». А через рік з'являються дитячі оповідання «Харитя», «Ялинка» та «Маленький грішник», що засвідчили народження нового письменника та ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури.

Уривок або інсценівка одного зі згаданих оповідань.

Ведучий 1. «Найбільше враження, – пише відомий український співак Михайло Микита, – зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; красивої форми, чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса, які йому дуже йшли і прикрашували його обличчя. Одягнутий був у білий, елегантно пошитий костюм. Узагалі в його постаті, одязі й манерах було стільки простоти, скромності і в той же час відбивалось якесь внутрішнє благородство і привабливість. Рухи його були скупі, жодного зайвого жесту, голос проникливий, прекрасного баритонового тембру, який запам’ятовувався і глибоко западав у серце. Від першої зустрічі з Михайлом Михайловичем у мене залишилось враження про нього як про надзвичайно розумну, культурну, виховану людину».
Ведучий 2. Від першої проби пера і майже до кінця свого життя Коцюбинський не міг повністю віддатися творчій праці, хоч літературі був «відданий цілою душею». Вже будучи відомим письменником, він з болем у серці зізнався: «Та найбільша драма мого життя – це неможливість присвятити себе цілком літературі, бо вона... не тільки не забезпечує матеріально, а потребує ще видатків». Справою життя стала література. Попри все, а головне попри нестачу грошей, бо в чималенькій родині, яку утримував Коцюбинський, ніколи не було статків. Головне протиріччя, що буквально вбивало Коцюбинського все життя, це протиріччя між покликанням творити і обов’язком перед рідними. Все життя він намагався поєднати не поєднане –заробіток і письменницьку працю. І це йому кінець кінцем вдалося! На превелике щастя усвідомлення того, що саме письменництво повинно стати джерелом фінансування родини, було не тільки у Михайла Михайловича, а і у його дружини. Саме вона понад всі родинні цінності поставила творчу працю чоловіка, взяла на себе весь побутовий сімейний тягар, «розрулювала» всі проблеми і негаразди. Михайло Михайлович, звичайно, не стояв осторонь, але Віра Устимівна віртуозно головувала в родині.

Уривок з фільму «Золотий засів» (Чернігівщина, історія родини Коцюбинських):
 http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/kocubinskie.html

Ведучий 1. З 1892 р. Коцюбинський працює у філоксерній партії, яка вела боротьбу з виноградними шкідниками у молдавських селах. Тут він входить до нелегального політично-культурного товариства «Братство тарасівців». Члени товариства закликали порушувати питання «права вкраїнської нації» «скрізь, де тільки можливо», зокрема й у літературі. До «Братства тарасівців» входили такі відомі українські письменники і громадські діячі, як Борис Грінченко, Володимир Самійленко. Ідеї «Братства» відбилися в казці Михайла Коцюбинського «Хо».
Як бачимо, твори Коцюбинського першого періоду творчості повністю присвячені опрацюванню тем сучасності. Є в нього тільки одне оповідання – «Дорогою ціною» (1901), яке змальовує події часів панщини, але й у ньому порушується злободенна соціальна проблема – протест проти кріпосницької наруги.

Уривок з оповідання «Дорогою ціною».

Ведучий 2. Праця письменника у Молдові, а потім і в Криму збагатила його свіжими враженнями, що позначилося на розширенні тематики його творчості. Він пише оповідання з життя молдаван («Для загального добра», «Пе-коптьор», «Відьма») та кримських татар («В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами»).
Відпрацювавши рік в житомирській газеті «Волинь», з 1898 році Коцюбинський оселяється на постійне проживання в Чернігові, звідки була його дружина, Віра Устимівна Дейша. Це була освічена, передова людина, щирий друг і порадник письменника, в його творчих і громадських справах.
Власну сім’ю Михайло Михайлович створив у тридцять два роки, побравшись із Вірою Дейшею… Він писав дружині:
Ведучий 3.(в образі М. Коцюбинського). «Сонечко ти моє! Ти мені світиш і грієш. Твої листи для мене – половина життя. От і нині дістав листа од тебе – і так мені добре, так легко і весело. Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого покладаюся. Придивляючись до других, я ще більше ціную наші дружні відносини, духовну єдність, яка з’являється для мене джерелом сили, витривалості та надії на краще».
Ведучий 2. Взаємне всебічне порозуміння, повне єднання духовних інтересів – ось якими були роки кохання Михайла і Віри. Коцюбинський заохочує свою кохану дружину до активної громадської діяльності, до співробітництва в журналах, щиро радіє з її перших успіхів.
Ведучий 1. Влаштувавшись у земській управі, з 1900 до 1911 р. працював у статистичному бюро губернського земства. Починається новий період у творчій і громадській діяльності письменника. Разом з Миколою Чернявським він розсилає звернення до українських письменників із закликами опрацьовувати не тільки селянські, а й філософські, історичні теми, шукати нові художні прийоми зображення життя в усіх його складностях і суперечностях.
Ведучий 3.(в образі М. Коцюбинського). «…Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а і чуже. А врешті – хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім».
Ведучий 2. У 1899 році виходить у Львові перша збірка оповідань М. Коцюбинського «У путах шайтана», а в 1900 році друга – «По-людському». На початку XX століття Коцюбинський починає працювати над своїм найкращим твором – «Fata morgana», першу частину якого завершує в 1903 році. Цього ж року він створює ліричний цикл у прозі «З глибини», в якому закликає письменників своїм словом сприяти визволенню України з колоніального ярма «щоб ніхто не спав, щоб усі прокинулись». Кращі новели перекладаються російською, польською, німецькою, італійською, іспанською, норвезькою, угорською мовами.
Ведучий 3. (в образі М. Коцюбинського). «Я весь серед своїх героїв – живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, говорю їх мовою і відданий їх інтересам».
Ведучий 1. В цей час почалися особисті негаразди. На той час у стосунках Коцюбинського з дружиною Вірою, матір’ю чотирьох його дітей, по шести роках спільного життя сталася криза, зумовлена як внутрішніми чинниками, так і зовнішніми обставинами. Михайло Могилянський, котрий знав подружжя Коцюбинських від перших років шлюбу, писав: «Чудова дівчина» (Віра Коцюбинська) поволі злиняла, для чого було досить причин в умовах життя глухої провінції, невсипущої праці, великої сім’ї, хвороби чоловіка, в значній мірі її засмоктувала стихія «обивательства»: злиняло й почуття Михайла Михайловича». А ось як про це пише донька Ірина: «Весь тягар побутових прикростей падав на мамині плечі. Працювала зверх сил не тільки на службі, а й вдома. Уміла сполучати літературну працю як секретар, коректор і критик творів чоловіка з самою буденною чорною роботою в господарстві…».
Ведучий 2. Письменник шукав психологічного комфорту поза шлюбом. Кохання Михайла Коцюбинського до Олександри Аплаксіної, його колеги по роботі у статистичному бюро – одна з найпристрасніших сторінок у житті митця. Його листи до коханої, вперше видані у 1938 році, стали бібліографічною рідкістю. 335 листів та записок до коханої – чималий том, або навіть роман у листах! У певний час М. Коцюбинський навіть думав розлучитися з дружиною і побратися з О. Аплаксіною. Проте сімейний обов’язок переважив, О. Аплаксіна пережила письменника на кілька десятків років, але так і залишилась до кінця життя самотньою.
Ведучий 1. Коцюбинський активно листується з українськими письменниками і вченими – Іваном Франком, Іваном Нечуєм-Левицьким, Володимиром Гнатюком, Андрієм Чайківським, Іваном Стешенком, Михайлом Грушевським, Гнатом Хоткевичем, Євгеном Чикаленком, Михайлом Могилянським, Федором Вовком.
Ведучий 2. У 1903 році він бере участь у відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, яке перетворилося на демонстрацію проти заборони царським урядом української мови. Коцюбинський високо цінив автора «Енеїди» і «Наталки Полтавки» за реалізм і народність його творів, широке використання фольклору. В Полтаві зустрівся з Панасом Мирним, Михайлом Старицьким, Лесею Українкою, Василем Стефаником, Оленою Пчілкою.
Ведучий 1. Розквіт таланту Михайла Коцюбинського припав на перше десятиліття двадцятого століття, коли з’явилися такі шедеври його творчості, як новели «Лялечка», «Цвіт яблуні», «Сміх», «Він іде», «Невідомий», «Intermezzo», «Лист», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», «Що записано в книгу життя» та повість «Fata morgana», написана по гарячих слідах революції 1905-1907 років.
Ведучий 3. (в образі М. Коцюбинського). «Зведись, народе, простягни руку по свою правду, як сам не візьмеш, ніхто не дасть».
Ведучий 2. Окремо хочеться зупинитися на повісті «Fata morgana». Це – глибоко новаторський твір з життя села. Не вдалося Коцюбинському повністю завершити цей твір, працював він над ним упродовж майже десяти років, причому перша частина була опублікована ще в 1904 р., друга завершена та надрукована в 1910 р.
Розбурхане революційними подіями село – головний образ повісті. Композиційно повість складається з сорока невеличких розділів, кожний з яких являє собою окремий, чітко окреслений малюнок «сільських настроїв». Разом з тим всі вони міцно з’єднані ідейним задумом автора, єдиними принципами художнього узагальнення; мова твору надзвичайно багата, образна, емоційно наснажена.
Повість «Fata morgana» стала одним з найбільших досягнень української новітньої прози. Цьому сприяло органічне єднання реалістичної й імпресіоністичної поетики в розкритті внутрішнього стану персонажів і колективної свідомості маси, в передачі «сільських настроїв». Так традиційна тема зазвучала по-новому, а сам твір сягнув рівня найвищих здобутків європейського прозового епосу.

Уривок з повісті «Fata morgana».

Ведучий 1. Багато вражень дала письменникові подорож 1905 р. до країн Центральної та Західної Європи – Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Швейцарії. Повернувшись додому, він бере активну участь у громадських акціях, обурюється крутійською політикою царизму. Обраний головою чернігівської «Просвіти», Коцюбинський використовує легальні форми для пропаганди ідей боротьби, організовує шевченківський вечір, виступає з рефератом про Івана Франка.
Займатися творчою працею було нелегко, адже кращі години дня відбирала нудна служба в статистичному бюро. Сучасники згадують постійні нарікання Коцюбинського на втому від нецікавої, майже механічної роботи. З кожним роком усе сильніше дошкуляло хворе серце, і все ж письменник, долаючи недугу, багато читав, цікавився малярством, музикою, театром.
Ведучий 2. Останні роки життя Коцюбинського позначені приятелюванням з Максимом Горьким. Він познайомився з ним в Італії, куди тричі (в 1909-1912 рр.) приїжджав на лікування. Жив на віллі російського письменника на острові Капрі, мав з ним майже щоденні зустрічі, розмови на літературно-мистецькі теми. Коцюбинський із захопленням говорив про Італію, яка дала людству Данте і Петрарку, Мікеланджело і Леонардо да Вінчі. Його особливо цікавила тоді творчість скандинавських письменників Генріка Ібсена, Арне Евенсена Гарборга, Кнута Гамсуна, Йонаса Лі. Коцюбинський знав 9 європейських мов, а через це – всю відому на той час літературу. Знався на музичному і театральному мистецтві, студіював психологію, етнографію та етнологію, цікавився політекономією, історією, медициною, журналістикою. В його домашній бібліотеці – підручники, словники, періодичні видання і, звичайно, белетристика. Всі надбані знання переливались у літературну творчість.
Ведучий 1. В 1911-1912 роках письменник кілька разів побував у гуцульському селі Криворівні, де зустрічався з Іваном Франком, Лесею Українкою, етнографом і фольклористом Володимиром Гнатюком, захопився побутом гуцулів, їх фольклором, чарівною природою Карпат. Все це зумовило появу чудової романтичної повісті «Тіні забутих предків» (1911).
Михайло Михайлович не мислив плідної літературної діяльності без старанного вивчення фольклору. Де б він не бував – в рідному краї чи за кордоном, він усюди цікавився народними повір’ями, обрядами, звичаями.
Ведучий 3.(в образі М. Коцюбинського). «Я свого часу з головою впірнув у гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ! Але книжка книжкою, треба мати живі враження, щоб щось зробити – і хочеться швидше дочекатися літа».
Ведучий 2. Повернувся з Карпат він зовсім немічним. Кілька місяців (жовтень 1912 - січень 1913 р.) письменник лікувався в Києві, та медицина була безсилою. Але й у ці важкі дні Коцюбинський, за спогадами лікаря Миколи Стражеска, залишався цікавим співрозмовником: «В м'яких, сердечних тонах він завжди говорив про людей. Найбільш любив говорити про Україну, про її природу, про український народ, сумував з приводу його малописьменності, але був переконаний, що незабаром все зміниться...».
Незважаючи на недугу, Коцюбинський активно працював до останніх років життя. І на перший план тепер виходять твори про красу життя. Це – новела «Сон» (1911), нарис «Хвала життю!» (1912), цикл мініатюр «На острові» (1912), в останньому знаходимо етюд, присвячений дивній таємниці агави, яка «цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти».
Ведучий 1. 25 квітня 1913 року Коцюбинський помер, йому було неповних 49 років. Під час похорону уряд намагався не допустити великого зібрання людей, промов і виступів. Та це не вдалося. Біля могили Михайла Михайловича зібралося понад дві тисячі його шанувальників. А в день прощання України з письменником вийшла збірка його творів, яка стала головним пам'ятником Коцюбинському.
Серед тих, хто проводжав письменника в останню путь, було і його останнє кохання. 34-річна Олександра Іванівни Аплаксіна трималась осторонь його рідних і близьких. Проте принесла віночок із цвіту яблуні і попросила приятельку покласти дарунок біля чола коханого.
Поховано його в Чернігові на Болдиній горі, в гаю Троїцького монастиря, улюбленому місці відпочинку за життя.
Ведучий 3.(в образі М. Коцюбинського). «Як тут гарно, якби помер, то кращого місця і не треба для вічного спочинку».
Ведучий 1.  Це його бажання було виконане. Панас Мирний у некролозі в газеті «Рада» писав у ті сумні дні: «Поліг великий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей...».
Ведучий 2. Знайдеться не дуже багато відомих у минулому українців, пам'ять про яких так ретельно і обережно зберігалась і охоронялась родиною, нащадками. Саме нащадкам Коцюбинського ми повинні бути вдячними за те, що його ім’я не зникло з культурної мапи України, ніколи не принижувалось і не зневажалось. Низький уклін всім поколінням Коцюбинських, хто зберігав і зберігає безцінне для них ім’я і радо діляться своєю любов’ю з нами.

Кадр з фільму «Родина Коцюбинських»:http://youtu.be/RoZwU32ykjE

Ведучий 1. Народ шанує свого сина. Його твори видаються і перевидаються, вивчаються, досліджуються. У Чернігові та Вінниці функціонують літературно-меморіальні музеї письменника, встановлено йому пам'ятники. Ім'я Коцюбинського носять школи і бібліотеки, воно прикрашає вулиці багатьох українських міст і сіл. Не випадково називають Коцюбинського сонцепоклонником: справді, вся його творчість наснажена сонячним оптимізмом, вірою у високе призначення людини на землі.
Ведучий 2. Його талант справді розквітнув цвітом незвичайної краси, яку помітили не лише в Україні та Росії, а й в Європі. І передчасна смерть обернулася безсмертям його творів, відомих в усьому світі.
Життю письменника присвячено кінострічки: «Правда» (1957), «Михайло Коцюбинський» (1958), «Родина Коцюбинських» (1970). За мотивами його творів знято фільми: «Навздогін за долею» М. Терещенка (1927), «Фата Моргана» Б. Тягна (1937), «Кривавий світанок» О. Швачка, «Пе-коптьор» В. Карасьова, «Коні не винні» С. Комара (1956), «Дорогою ціною» М. Донського (1957), «Тіні забутих предків» С. Параджанова (1964), «Тіні забутитх предків» Ю. Суярка, «Тіні забутих предків» К. Костюкова (1960), «Подарунок на іменини» Л. Осики (1991). Але, справжнім шедевром світового кіно став фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Демонстрація кадрів з фільму «Тіні забутих предків»: http://youtu.be/P7tmUHegVbk

Ведучий 1. Як сказав Михайло Стельмах: «Ми, нащадки великого письменника, з сердечністю могли сказати: усе, дорогий Михайле Михайловичу, що написано кров'ю Вашого серця, зосталося в пам'яті всього народу, а слово і краса ім'ям народу увійшла в безсмертя».
Насамкінець хочеться декілька слів сказати про нащадків родини Коцюбинських. Син письменника – Юрій Коцюбинський був відомим більшовиком, військовим і партійним діячем.
Правнук Михайла Коцюбинського, Ігор Коцюбинський очолює Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського, втілив заповітну мрію тата, Юлія Романовича Коцюбинського – видав чотиритомник листів до Михайла Коцюбинського А нині Ігор приймає участь в антитерористичній операції на Сході України, в Донбасі, захищаючи незалежність України.

Відеоролик телеканалу 1+1:  http://www.harmony.com.ua/news/23977.html

Підготовку до літературознавчо-біографічного екскурсу та інших соціокультурних заходів радимо проводити у координації з освітніми, культурними, мистецькими закладами, громадськими організаціями, аматорами художнього слова, образотворчого мистецтва.
Проведення масових заходів необхідно супроводжувати активною рекламною компанією; запрошувати на них представників місцевих газет, радіо, телебачення.
До проведення різноманітних соціокультурних заходів варто залучити членів клубів любителів мистецтва, самодіяльних та професійних акторів.

Вашій увазі пропонуємо вікторину, присвячену життєвому та творчому шляху Михайла Коцюбинського.
1. Скільки років минуло у 2014 році від дня народження Михайла Коцюбинського? (150 років).
2. У якому місті народився Михайло Коцюбинський? (м. Вінниця).
3. Чому Михайла Коцюбинського називали Великим Сонцепоклонником? (тому що він дуже любив сонце).
4. В якому році почав друкуватися Михайло Коцюбинський? (у 1890 р.).
5. Основне заняття М. Коцюбинського до 1892 року? (учителювання).
6. Хто був літературним наставником Михайла Коцюбинського? (Іван Франко).
7. Яка новела письменника частково написана на автобіографічному матеріалі? («Цвіт яблуні»).
8. Яка повість Михайла Коцюбинського була екранізована двічі?  («Дорогою ціною»).
9. У якій таємній організації брав участь Михайло Михайлович? («Братство тарасівців»).
10. За що було заарештовано Михайла Коцюбинського? (за зв’язок із народовольцями).
11. Назва якого твору Коцюбинського стала афоризмом? («Коні не винні»).
12. Який острів у Середземному морі пов’язаний із творчістю Михайла Коцюбинського? (Капрі).
13. З яким російським письменником Михайло Коцюбинський зустрічався в Італії? (з Максимом Горьким).
14. Хто є режисером фільму «Тіні забутих предків»? (Сергій Параджанов).
15. Який підзаголовок має твір «Fata morgana»? («З сільських настроїв»).
16. Який фільм за твором Михайла Коцюбинського отримав премію Британської академії мистецтв? («Дорогою ціною»).
17. Якого українського поета благословив Коцюбинський? (Павла Тичину).
18. Де працював Михайло Михайлович, перебуваючи у Бессарабії та в Криму? (у філоксерній комісії).
19. У якому селі Михайло Коцюбинський збирав матеріал для повісті «Тіні забутих предків»? (с. Криворівня, що на Гуцульщині).
20. Як Коцюбинський визначив жанр своїх творів «Лялечка» та «Цвіт яблуні»? (етюд).
21. Який провідний жанр малої прози Коцюбинського? (соціально-психологічна новела).
22. До якої сфери діяльності відноситься термін «Інтермеццо»? (музика).
23. Скільки мов знав Коцюбинський та які? (дев’ять: українську, російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку і циганську).
24. Де знайшов Коцюбинський духовний перепочинок? (на полтавських полях).
25. Як звали дітей Михайла Коцюбинського? (Юрій, Оксана, Ірина та Роман).
26. Як перекладається назва оповідання «Пе-коптер»? (на піч).
27. Де поховано Михайла Михайловича Коцюбинського (на Болдиній горі в Чернігові).


ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Основні твори Михайла Коцюбинського
Коцюбинський М. М. Твори : в 7 томах / М. М. Коцюбинський. – К. : Наукова думка, 1975.
Коцюбинський М. М. Твори : в 6-ти т. / М. М. Коцюбинський . – К. : Вид-во АН УРСР, 1962.
Коцюбинський М. М. Твори : в 3-х томах / М. М. Коцюбинський. – К. : Дніпро, 1979.
Коцюбинський М. М. Твори : в 2-х томах / М. М. Коцюбинський. – К. : Наукова думка, 1988.
Коцюбинський М. М. Твори / М. М. Коцюбинський. – К. : Грамота, 2004. – 400 с.
Коцюбинський М. М. Твори / М. М. Коцюбинський. – Дніпропетровськ : Січ, 2001. – 296 с.
Коцюбинський М. М. Вибрані твори : оповідання, новели, повісті / М. М. Коцюбинський. – Х. : Ранок, 2009. – 335 с.
Коцюбинський М. М. Збірка творів / М. М. Коцюбинський. – Х. : Прапор, 2008. – 336 с.
Коцюбинський М. М. Березова каша : гуморески / М. М. Коцюбинський. – Дніпропетровськ : Промінь, 1976. – 135 с.
Коцюбинський М. М. Дорогою ціною : оповідання / М. М. Коцюбинський. – К. : Дніпро, 1980. – 74 с.
Коцюбинський М. М. З глибини : повість, новели / М. М. Коцюбинський – К. : Факт, 2005. – 207 с.
Коцюбинський М. М. Коні не винні : повість, оповідання / М. М. Коцюбинський. – Х. : Фоліо, 2006. – 320 с.
Коцюбинський М. М. Листи до Олександри Аплаксіної / М. М. Коцюбинський. – К. : Критика, 2008. – 640 с.
Коцюбинський М. М. Мала проза. Fata Morgana. Тіні забутих предків / М. М. Коцюбинський. – Х. : Аргумент принт, 2012. – 255 с.
Коцюбинський М. М. Подарунок на іменини : оповідання, новели, повісті / М. М. Коцюбинський. – К. : Веселка, 1989. – 335 с.
Коцюбинський М. М. Під мінаретами : вибране / М. М. Коцюбинський. – Сімферополь : Таврія – 2011. – 178 с.
Коцюбинський М. М. Тіні забутих предків : повість та оповідання / М. М. Коцюбинський. – Харків : Фоліо, 2013. – 156 с.
Коцюбинський М. М. Фата Моргана : повість / М. М. Коцюбинський. – Харків : Фоліо, 2013. – 506 с.
Коцюбинський М. М. Цвіт яблуні : повісті, оповідання, новели / М. М. Коцюбинський. – К. : Рад. школа, 1989. – 560 с.
Коцюбинський М. М. Що записано в книгу життя : повісті, оповідання / М. М. Коцюбинський – Х. : Фоліо, 1994. – 543 с.
Коцюбинський М. М. Я так поріднився з тобою : листи до дружини / М. М. Коцюбинський. – К. : Ярославів Вал, 2007. – 392 с.

Література про Михайла Коцюбинського
Про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського : постанова Верховної Ради України від 17 верес. 2013 р. № 573-VII // Урядовий кур’єр. – 2013. – 8 жовт. – С. 9 ; Голос України. – 2013. – 27 верес. – С.5.
Ангаладян Р. Параджанов: колаж тіні і кольору в діапазоні одного людського серця / Р. Ангаладян ; пер. О. Приходько // Всесвіт. – 2012. – № 1/2. – С. 244-259.
Антонюк Є. "Митець світової літератури" : [Михайло Коцюбинський у творчості Максима Рильського] / Є. Антонюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. – Вінниця : ВДПУ, 2005. – Вип.7: Філологія. – С. 66­69.
Балабко О. Острів Капрі: відкриття Коцюбинського / О. Балабко // Київ. – 2006. – № 10. – С. 108-132 ; Київ. – 2006. – № 9. – С. 131-148.
Балабко О. В. Подорож до Венеції з Коцюбинським / О. Балабко // Географія та економіка в сучасній школі.  – 2013. – № 1. – С. 48-52.
Балабко О. В. Синьйор Ніколо й синьйор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського : есеї / О. В. Балабко – К. : Факт, 2006. – 248 с.
Барабан Л. Михайло Коцюбинський і театр // Студії мистецтвознавчі. – 2010. – № 3. – С. 90-103.
Баранова К. Ф. М. Коцюбинський "На камені" : урок літератури у 8 кл. / К. Ф. Баранова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – № 34. – С. 17-24.
Бестюк І. Мотив танцю як ритуал переходу («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського) / І. Бестюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: збірник наукових праць. – Випуск XV. – Рівне : Перспектива, 2005. – С. 28-38.
Бігун І. О. М. Коцюбинський "Дорогою ціною" : урок дослідження. 8 клас / І. О. Бігун // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 1/2. – С. 34-40.
Богдан Н. В. Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків" : урок у 10 класі / Н. В. Богдан // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – № 28. – С. 14-20.
Борщевський В. М. Вивчення творчості Михайла Коцюбинського в школі : посібник / В. М. Борщевський. – К. : Рад. школа, 1975. – 197 с.
Бугай С. Михайлина Коцюбинська як дослідник творчості Михайла Коцюбинського / С. Бугай // Київська старовина. – 2009. – № 4. – С. 91-97.
Будугай О. Мотиви гріха й каяття у творах для дітей "Маленький грішник" Михайла Коцюбинського і "Дзиґа" Шолом-Алейхема / О. Будугай // Дивослово. – 2009. – № 12 . – С. 48-51.
Василенко В. Із вінницьких сторінок сонцепоклонника : до 148 річниці з дня народження Михайла Коцюбинського / В. Василенко // Педагог. – 2012. – Жовтень (Спецвипуск). – С. 7.
Вивчення творчості Михайла Коцюбинського // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010 – № 5. – С. 20-28, 41-58.
Вікторенко Н. Психологічний аналіз внутрішнього світу людини в новелі Михайла Коцюбинського "Цвіт яблуні" / Н. Вікторенко // Українська мова та література. – 2011. – Квіт. (№ 13/16). – С. 30-31.
Вічні сторінки трагічних історій про кохання : компаративний аналіз драми В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" та повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" // Зарубіжна література. – 2008. – Листоп. (№ 41/42). – С. 34-37.
Власик Н. Імпресіоністична акварель "На камені" : [за твором М. Коцюбинського] / Н. Власик // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 14-15.
Гаврилюк О. Що запишемо у книгу життя ? : особистісно-зорієнтований урок за оповіданням Коцюбинського "Що записано в книгу життя..." / О. Гаврилюк // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 3. – С. 23-28.
Гальонка О. Зрозуміти письменника : як провести літературно-мистецьке свято Михайла Коцюбинського в школі / О. Гальонка // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 7. – С. 118-122.
Головченко Н. Структурно-стильові домінанти імпресіонізму : до вивчення творів К. Гамсуна "Пан", М. Коцюбинського "Цвіт яблуні", І. Буніна "Легке дихання" / Н. Головченко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – № 2. – С. 9-15 ; № 5. – С. 13-19.
Голубчук Т. О. "Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна" : урок за повістю М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" / Т. О. Голубчук // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 28. – С. 16-21.
Григоришин Г. Життєва філософія європейських народів у літературі на прикладі творів М. Коцюбинського, Р. Рільке та В. Шекспіра / Г. Григоришин // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 7/8. – С. 44-46.
Григорчук М. Портрет зі столітньої віддалі: іще раз про роман Михайла Слабошпицького : до 100-річчя від дня смерті М. Коцюбинського : [рецензія на книгу М. Слабошпицького "Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші"] / М. Григорчук // Літературна Україна. – 2013. – 30 трав. (№ 22). – С. 4.
Грицюта М. С. Михайло Коцюбинський у слов'янських літературах / М. С. Грицюта – К. : Наукова думка, 1964. – 119 с.
Гулакова С. А. Картини життя гуцулів у повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" / С. А. Гулакова // Все для вчителя. – 2007. – Квіт. (№ 4). – С. 57-59.
Демчук Г. Б. М. Коцюбинський "Тіні забутих предків" : цикл у років у 10 класі / Г. Б. Демчук // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 17/18. – С. 30-40.
Дем'яненко Л. Імпресіонізм у музиці і літературі : Михайло Коцюбинський і Клод Дебюссі / Л. Дем'яненко // Слово і час. – 2011. – № 1. – С. 78-84.
Дем'яненко Л. Синтез мистецтв як засіб вираження імпресіоністичного переживання у новелі Михайла Коцюбинського "Intermezzo" / Л. Дем'яненко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 1. – С. 118-124.
Диба А. "Нас тільки двоє на світі.." : це трепетне освідчення письменника Михайла Коцюбинського прозвучало в його незакінченій новелі "На острові" / А. Диба // День. – 2011. – 27-28 трав. – С. 20-21.
Доценко Ю. «У путах шайтана» : [музей М. Коцюбинського у Сімеїзі] / Ю. Доценко // Літературна Україна. – 2010. – 2 груд. – С. 7.
Дядечко Л. Мистецтво бути імпресіоністом : Клод Моне та Михайло Коцюбинський / Л. Дядечко // Українська мова та література. – 2004. – Груд. (№ 48). – С. 17-19.
Єгурнова Л. Михайло Коцюбинський – назавжди наш вінничанин / Л. Єгурнова // Вінницька газета. – 2013. – 17 верес. – С. 8.
Єременко Н. Вони єднали Україну : [взаємини Михайла Коцюбинського та Володимира Гнатюка] / Н. Єременко // Вінницький край. – 2010. – № 3. – С. 124-127.
Жила С. "Тіні забутих предків" – "свято української душі" / С. Жила // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 29-40.
Згамбаті Е. Італія Михайла Коцюбинського та Лесі Українки: два обличчя одного міфу / Е. Згамбаті // Всесвіт. – 2007. – № 7/8. – С. 156-167.
Іванова Н. В. Кохання – це життя чи смерть? : (жіночі долі у творах М. Коцюбинського "Дорогою ціною" та В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта") / Н. В. Іванова, М. А. Перменова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – № 15. – С. 10-14.
Ілясевич Н. "Дорогою ціною... здобути бажану волю" : за оповіданням "Дорогою ціною / Н. Ілясевич // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 3-5.
Ільчук К. Палітра кольорів Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського / К. Ільчук // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 17-20.
Горідько Ю. Структурно-стильовий аналіз під час вивчення літератури модернізму в школі : (за новелою М. Коцюбинського „Intermezzo”) / Ю. Горідько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 2. – С. 17-22.
Горький О. М. Спогади про М. М. Коцюбинського / О. М. Горький – К. : Дніпро, 1989. – 275 с.
Григоришин Г. Життєва філософія європейських народів у літературі на прикладі творів М. Коцюбинського, Р. Рільке та В. Шекспіра / Г. Григоришин // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. — № 7/8. – С. 44-46.
Грицюта М. С. Михайло Коцюбинський : літературний портрет / М. С. Грицюта. – К. : Художня література, 1961. – 143 с.
Єфремов С. Михайло Коцюбинський // Єфремов С. Вибране : Статті. Наукові розвідки. Монографії. – К. : Наукова думка, 2002. – С. 214-318.
Калениченко Н. Л. Михайло Коцюбинський : нарис життя і творчості / Н. Л. Калениченко. – К. : Дніпро, 1984. – 189 с.
Капрійські сюжети : італійська проза М. Коцюбинського та В. Винниченка / упоряд., передм. В. Панченко ; худож. Р. Лужецький. – К. : Факт, 2003. – 494 с.
Ковалик Н. Європейський українець – Михайло Коцюбинський : уроки української літератури / Н. Ковалик // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 5. – С. 46-51.
Коляда І. "...Адже він був людиною, і нічого людське не було йому чуже" : кохання у житті Михайла Коцюбинського / І. Коляда, О. Кирієнко // Історія в школі. – 2010. – № 5/6. – С. 21-27.
Коляда І. Михайло Коцюбинський / І. Коляда, О. Кирієнко. – Харків : Фоліо, 2012. – 120 с.
Коляда І. Національно-культурницька діяльність Михайла Коцюбинського / І. Коляда // Історія в сучасній школі. – 2012. – № 2. – С. 44-47 ; 2012. – № 3. – С. 25-28.
Кордонська А. В. Єдність людини і природи : за повістю Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" / А. В. Кордонська // Все для вчителя. – 2011. – Груд. (№ 34/36). – С. 85-89.
Корнійчук О. Скарби душі людської : жіночі долі у творах В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" та М. Коцюбинського "Дорогою ціною" / О. Корнійчук, О. Мельник // Світова література. Шкільний світ. – 2013. – Квіт. (№ 7). – С. 24-27.
Короїд Т. "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть : 10 клас / Т. Короїд // Українська мова та література. – 2012. – Трав. (№ 9). – С. 31-34.
Короненко С. Марячи в лихоманці, він раптом заговорив українською : ранні твори Михайла Коцюбинського не обіцяли, що з нього виросте великий письменник / С. Короненко // Урядовий кур'єр. – 2013. – 11 верес. – С. 18.
Коцюбинська Н. Сто літ пам'яті : [до 100-річчя від дня смерті М. Коцюбинського] / Н. Коцюбинська // Літературна Україна. – 2013. – 16 трав. (№ 20). – С. 1-2.
Коцюбинська М. Х. Листи і люди : роздуми про епістолярну творчість / М. Х. Коцюбинська. – К. : Дух і Літера, 2009. – 584 с.
Кравченко І. "Я не можу розминутися з людиною" : за новелою "Intermezzo" : [за твором М. Коцюбинського] / І. Кравченко // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 6-9.
Кузнецов Ю. Тарас Шевченко і Михайло Коцюбинський / Ю. Кузнецов // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 3. – С. 4-6.
Кузнецов Ю. Чи знав Коцюбинський папугу Флобера? (Наукове розслідування) / Ю. Кузнецов // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 3. – С. 116-119.
Кузнецов Ю. Б. Поетика прози Михайла Коцюбинського / Ю. Б. Кузнецов. – К. : Наукова думка, 1989. – 264 с.
Куп'янський Й. Я. Літопис життя і творчості Михайла Коцюбинського / Й. Я. Куп'янський. – К. : Наукова думка, 1965. – 587 с.
Леонідова Л. Б. Вивчення творчості М. Коцюбинського на засадах етнопедагогіки / Л. Б. Леонідова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – № 14. – С. 21-25.
Лілік О. "Самотній на землі, як сонце на небі..." : урок-дослідження імпресіоністичних і екзистенціальних рис у новелі Михайла Коцюбинського "Інтеrmezzo" / О. Лілік // Українська мова і література в школі. – 2009. – № 2. – С. 22-25.
Литинська А. Вивчення новели "Intermezzo" : [за твором М. Коцюбинського] / А. Литинська // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 10-13.
Лобода  Л. Формуючи цілісну національну особистість : методологічні зауваги до вивчення творчості Михайла Коцюбинського / Л. Лобода // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 20-24.
Логінова Ю. І. М. М. Коцюбинський. Новелістична акварель «На камені» / Ю. І. Логінова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014 – № 10/11. – С. 27-36.
Михайло Коцюбинський : життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах / упоряд. М. М. Потупейко, Л. Є. Прокопенко. – К. : Рад. школа, 1970. – 320 с.
Матюшкіна Т. У ритмі життя природи: "імпресіоністичні ефекти" в зображенні світу природи Михайлом Коцюбинським та Кнутом Гамсуном / Т. Матюшкіна // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 45-51.
Мацько Л. І. Лінгвостилістика епістолярію Михайла Коцюбинського / Л. І. Мацько // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 16/18. – С. 80-83.
Михида С. Михайло Коцюбинський у рецепції рідних та близьких : штрихи до психологічного портрета / С. Михида // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 4. – С. 97-103.
Молочко С. "У симфонії слів, звуків, кольорів..." : художньо-естетичний аспект вивчення творчості Михайла Коцюбинського / С. Молочко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 25-28.
Москаленко О. „І благословен я був між золотим сонцем й зеленою землею...”. До проблеми вивчення імпресіоністичної новели М. Коцюбинського „Intermezzo” // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 7/8. – С. 47-50.
Небеленчук І. Емоційний діалог як засіб розкриття внутрішнього світу героя у новелі М. Коцюбинського "Intermezzo" / І. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 1. – С. 6-10.
Павлоцький В. "Пришли мені, голубонько, кілька карбованців, щоб не пропасти з голоду", – писав М. Коцюбинській своїй дружині / В. Павлоцький // Голос України. – 2009. – 10 черв. – С. 21.
Панченко В. Introduzione // Капрійські сюжети: “Італійська” проза Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка / В. Панченко. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
Пастернак Н. В гостях у фільму «Тіні забутих предків» / Н. Пастернак // Культура і життя. – 2013. – 26 лип. (№ 30). – С. 11.
Пилипенко Г. Виховання толерантності під час вивчення життєвого і творчого шляху Михайла Коцюбинського / Г. Пилипенко // Бібліотечка "Дивослова". – 2011. – № 2. – С. 32-37.
Поліщук Я. Наслухаючи "музику сфер": поетикальні паралелі творчості Михайла Коцюбинського та Кнута Гамсуна / Я. Поліщук // Слово і час. – 2010. – № 12. – С. 53-67.
Поліщук Я. О. І ката, і героя він любив...: Михайло Коцюбинський: Літературний портрет / Я. Поліщук – К. : Академія, 2010. – 304 c.
Редінг Б. Безумці : з історії кохання Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної : роман / Б. Редінг. – К. : Академія, 2012. –182 с.
Романов С. Шлях у вічність. Леся Українка і Михайло Коцюбинський / С. Романов // Літературна Україна. – 2013. – 25 лип. (№ 28). – С. 1, 4-5.
Середа Н. Вічна таїна кохання. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті "Тіні забутих предків" : [за твором М. Коцюбинського] / Н. Середа // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 15-16.
Скачков А. Ю. Стилістика портрету в текстах М. Коцюбинського / А. Ю. Скачков // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – № 11. – С. 33-38.
Слабошпицький М. Портрет з інтермеццо. Михайло Коцюбинський / М. Слабошпицький // Березіль. – 2011. – № 7/8. – С. 79-115.
Спогади про Михайла Коцюбинського / упоряд. М. М. Потупейка – К. : Дніпро, 1989. – 279 с.
Ступак В. Крок назустріч людині: "Цвіт яблуні" Михайла Коцюбинського на уроках позакласного читання / В. Ступак // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 5. – С. 41-44.
Тимченко Ю. О. Перифрази в художньому мовосвіті Михайла Коцюбинського / Ю. О. Тимченко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 1. – С. 22-25.
Ткаченко І. "Мої дні течуть тепер серед степу..." : "степ" як психологема в новелі Михайла Коцюбинського "Intermezzo" / І. Ткаченко // Дивослово. – 2010. – № 7. – С. 42-46.
У вінок Михайлу Коцюбинському : збірник статей і повідомлень з нагоди 100-річчя з дня народження і 50-річчя з дня смерті видатного українського письменника / АН УРСР, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд., відп. ред. Н. Л. Калениченко. – К. : Наукова думка, 1967. – 274 с.
Цікаві місця Чернігівщини : Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського // Позакласний час. – 2009. – № 11. – С. 115-116.
Цьома Л. Система уроків з вивчення творчості Михайла Коцюбинського / Л. Цьома // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 2. – С. 17-27.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського : цікаві місця Чернігівщини // Позакласний час. – 2008. – № 11. – С. 115-116.
Черняк Н. Прекрасне і потворне: за творами Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків", Лесі Українки "Лісова пісня" та Ліни Костенко "Маруся Чурай" / Н. Черняк // Українська мова та література. – 2009. – Груд. (№ 47). – С. 22-23.
Чопик Р. Михайло Коцюбинський : [хрестоматійний збірник] / Р. Чопик – К. : АртЕк, 2001. – 63 с.
Шевченко З. Вивчення творчості М. Коцюбинського в контексті світової художньої культури : матеріали до спецкурсу / З. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2011. – № 8. – С. 42-47.
Шупта-В'язовська О. Художній часопростір як спосіб вираження несвідомого в прозі Михайла Коцюбинського / О. Шупта-В'язовська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 12. – С. 102-105.
Шурова Н. С. «Я весь був як пісня...» : Михайло Коцюбинський і музика / Н. Шурова. – К. : Музична Україна, 1986. – 67 с.
Янихбаш А. А. Опис-пейзаж та порівняння в оповіданні М. Коцюбинського "Ялинка" / А. А. Янихбаш // Все для вчителя. – 2011. – Груд. (№ 34/36). – С. 89-92.
Яценко Т. Ціна виміру життя: спроба компетентнісного підходу до вивчення твору М. М. Коцюбинського "Дорогою ціною" / Т. Яценко // Українська мова і література в школі. – 2008. – № 3. – С. 21-26.
Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17














2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського