Відділ інформації з питань культури та мистецтва

КРИТИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ, ПОБАЖАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ,

ВИСЛОВЛЕНІ В ПРЕСІ НА АДРЕСУ ОРГАНІВ І УСТАНОВ

КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА ПОЛТАВЩИНИ

(за IV  квартал 2009 року)

Лукавство «свого» героя..: До полеміки навколо пам’ятника Івану Мазепі в Полтаві / О. Лелюк // Полтавський вісник. – Полтава, 2009. – 16 жовт. – С. 28.

Народний депутат України Олексій Лелюк розмірковує, чи потрібен пам’ятник гетьману Мазепі у Полтаві: «… У місті багато пам’ятників і монументальних комплексів на честь важливих подій та видатних особистостей всенародно визнаних людей, які прославили Полтаву чи внесли значний вклад у її розвиток. Напрошується питання: «Як прославив Полтаву Іван Мазепа?». Чи пам’ятник буде визнанням… зради – доволі знайомого поняття для нинішнього провладного політикуму… Але це, так би мовити, замальовка, а суть полягає в тому, що не треба насаджувати і доводити те, що не доводиться… Потрібно просто констатувати, що наш «герой» все життя переймався лише власними інтересами, а до українського народу, кровно зацікавленого в союзі з росіянами, йому було байдуже… Тепер з приводу пам’ятника: з кого ж його писати? На сьогодні немає наукової оцінки діяльності Івана Мазепи. Як немає самого образу Мазепи. Питання про його ідентифікацію відкрите. Яким він був зовні – можна лише фантазувати, перечитуючи записки його сучасників. Безликий Мазепа в бронзі може знову викликати зливу протиріч. Кому це потрібно? Тим, хто власне лукавство хоче приховати за ширмою віків або ж вкотре облюбувати місце для популістських заяв із піною біля рота проголошувати нових ідолів?.. Розмови з приводу спорудження пам’ятника Іванові Мазепі в Полтаві тривають із 2000 року. У 2005 році було оголошено конкурс на кращий ескіз пам’ятника. Участь у ньому взяли 10 конкурсантів. Журі обрало два проекти: перший – київського скульптора Білика та полтавського архітектора Шевченка; другий – полтавських скульпторів Шулика і Коршунова. Другий етап конкурсу так і не відбувся. До 300-річчя Полтавської битви з подачі Президента почалося форсування подій і навіть виділялося 1,5 млн. грн. державної субвенції на будівництво пам’ятника. І це – в час економічної кризи! Депутати обласної ради повернули дану «пропозицію», не пошкодувавши про кругленьку суму. На противагу цьому рішенню націоналістично налаштовані сили кинули клич і почали збирати з миру по нитці. Не останню «нитку» на «благу» справу зняли із себе в Секретаріаті Президента, відомі співаки погодилися відіграти «благодійні» концерти, квитки на які в примусово-добровільному порядку продавали студентам. «Жертвували» громадські організації, приватні особи. Організатори говорять, що таким чином назбирали понад 1,5 млн. грн. І одразу ж їх розподілили. Згідно з опублікованою інформацією відлити пам’ятник у бронзі коштує 774 тисячі гривень, виготовити пам’ятник – 650 тисяч гривень, роботи з благоустрою території – 300 тисяч гривень. На засіданні художньої ради Національної спілки художників України затверджено гонорар авторам пам’ятника в розмірі 640 тисяч гривень! Рішення щодо проекту пам’ятника, який мають намір встановити в Полтаві, приймається ким завгодно – тільки не жителями Полтави. Щось ці «благі» наміри віддають комерційним душком… Що ж ми маємо нині? За 9 років полеміки навколо пам’ятника Івану Мазепі ніхто жодного разу не удостоївся поцікавитися: що з приводу цього думають самі полтавці? І лише на сьогодні депутати міськради, враховуючи всю гостроту питання, неоднозначність сприйняття постаті Івана Мазепі, прийшли до висновку про проведення референдуму. Полтава прагне стати європейським містом, культурним і туристичним центром. Тому й пам’ятник, якщо йому судилося бути встановленим у місті, повинен вписуватися у високохудожній ансамбль полтавського зодчества. На жаль, сьогодні в Україні, в часи політичного популізму, навіть скульптурні споруди стали заручниками ситуації… Чомусь ніяких висновків з цієї не такої ще й далекої історії нинішня українська влада робити не бажає».

Культура не продається?: Вагонобудівники можуть втратити ПК ім. І. Котлова. Будівлю виставлено на аукціон / О. Ускова // Кременчуцька панорама. – Кременчук, 2009. – 29 жовт. – С. 3.

«Єдина у Кременчуці будівля, зведена в українському стилі – Палац культури імені І.Котлова, по праву вважається окрасою Крюкова… Неофіційна назва ПК імені І.Котлова – Будинок культури вагонобудівників, не зовсім вірна… Згідно з рішенням сесії міськради, 27 жовтня будівлю було передано у комунальну власність міста. Начальник управління міськуправління культури Володимир Кондрашов розповідає: «Передача ПК імені І.Котлова у комунальну власність міста стосується лише самого приміщення. ВАТ «КВБЗ» надіслало кілька листів на ім’я міського голови з намірами залишити за собою всі зобов’язання щодо фінансового утримання закладу»… Але практично – у вагонобудівників уже з’явилися перші труднощі. Не встиг Кременчук взяти Палац культури у свою власність, як регіональне відділення Фонду державного майна виставило його на аукціон. Стартова ціна чималенька – майже 4 млн. грн. Міськуправління культури вважає дії Фонду протизаконними. За словами Володимира Кондрашова, будівля Палацу культури є історичною та культурною пам’яткою унікальної архітектури. Його статус регламентує Постанова Кабміну від 3.09.2009 р. «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Разом з управлінням культури намагається подолати рішення Фонду й адміністрація вагонобудівного заводу. Якщо все вийде, то подальшу долю ПК імені І.Котлова вирішуватиме одна з наступних сесій міськради».

Як у Гадячі представники Януковича «почули кожного» / С. Гейко // Полтавська думка-2000. – Полтава, 2009. – 17 груд. – С. 3.

У своєму листі до газети пенсіонерка Світлана Гейко із Гадяча розповідала про зустріч представника кандидата в Президенти України від Партії регіонів Віктора Януковича – Анатолія Толстоухова. Зокрема, дописувачкою було зазначено, що «оскільки в Гадячі Будинок культури знаходиться в аварійному стані, бо шість мільйонів гривень, які обіцяв голова обласної адміністрації В.Асадчев для його ремонту, досі не виділено, то зустріч Толстоухова з жителями міста відбулася в актовому залі училища культури імені І.П.Котляревського, який вміщає близько 150 чоловік».

Матеріал підготувала:                                                  І.О.Коваленко, провідний

                                                                                           бібліограф відділу інфор-

                                                                                           мації  з  питань культури

                                                                                           та мистецтва