ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Викликаю вогонь на себе

До 90-річчя від дня народження І. М. Третяка, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці

Біографія
Література

Біографія
Іван Мусійович Третяк, військовий діяч, генерал армії (1976), Герой Радянського Союзу (24.03.1945), Герой Соціалістичної Праці (16.02.1982) народився 20 лютого 1923 року в селі Мала Попівка Новоаврамівської вол. Хорольського пов. Полтавської губ., тепер Новоаврамівської сільради Хорольського району Полтавської області в селянській родині. Після закінчення школи-семирічки, коли на Далекому Сході спалахнув воєнний конфлікт, особисто написав листа легендарному Клименту Ворошилову з проханням дозволити йому до досягнення віку призовника вступити до військового училища. І невдовзі отримав відповідь, де маршал заохочував прагнення хлопця. Тож у 1939 році першокурсник Полтавського сільськогосподарського технікуму І. Третяк став курсантом Астраханського стрілецько-кулеметного училища, яке закінчив на початку Великої Вітчизняної війни. З грудня 1941 року перебував у Діючій армії. Брав участь у боях на Західному і 2-му Прибалтійському фронтах. Особливо відзначився при форсуванні річки Велика і при звільненні міста Опочка (тепер Псковська обл., РФ), за що отримав звання Почесний громадянин міста Опочки. З серпня 1944-го до кінця війни командував 87-м гвардійським ім. М. В. Фрунзе стрілецьким полком. У боях був тричі поранений, контужений, але кожного разу після лікування у шпиталях повертався в бойовий стрій. До речі, за роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали три воїна з батальйону І. М. Третяка. Тоді він був наймолодшим командиром Червоної Армії. 25 березня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни Іван Мусійович командував військовими частинами, з’єднаннями й округами. Вже маючи звання генерала, талановитий командир продовжує навчатися. Спочатку навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе (закінчив 1949 р.), а потім у 36 років він із золотою медаллю закінчив Академію Генерального штабу (1959). Потім 17 років командував Білоруським і Далекосхідним військовими округами. У ті роки Білоруський військовий округ був удостоєний ордена Червоного Прапора, займав провідні місця в сухопутних військах і Збройних силах СРСР. Особливо увагу генерал Третяк звертав на благоустрій військ, поліпшення житлових умов сімей військових. Виростали будинки і житлові квартали для військових, заклади культури, спортивні споруди, сховища для військової техніки. Успіх був супутником легендарного командира і на Далекому Сході. 16 лютого 1982 року – за вміле керівництво військами Далекосхідного військового округу Указом Президії Верховної Ради СРСР генералу армії І. М. Третяку було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Тоді ж він став Почесним громадянином міста Хабаровська. Під його командуванням були Забайкальський округ, а в оперативному підпорядкуванні Тихоокеанський флот, повітряна авіація, армія і корпус ППО. У 1986 році призначений заступником Міністра оборони СРСР. Із червня 1987 року – головнокомандуючий військами ППО. Йому доводилося здійснювати взаємодію з арміями Монголії, В'єтнаму, Лаосу та інших країн. Із серпня 1991 року – у відставці. Славний шлях пройшов - від курсанта військового училища до головкомандуючого військами ППО – заступника Міністра оборони СРСР. Вийшовши у відставку, він продовжував брати активну участь у громадському житті Росії, написав і видав книгу «Хоробрі серця однополчан». Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 4 скликань, делегатом XXIII – XXVІ з'їздів КПРС.
Іван Третяк мав великий авторитет серед військових і керівників регіонів, ніколи не боявся приймати самостійні і відповідальні рішення. За спогадами фронтових командирів і друзів мав дивну хоробрість і волю, високу відповідальність і професіоналізм. За службу Батьківщині Іван Мусійович Третяк нагороджений 4 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 3 ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1 ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2 і 3 ступенів, медалями, орденами іноземних держав. На батьківщині героя, в м. Хоролі Полтавської області, встановлене бронзове погруддя І. М. Третяку (автори проекту: скульптор – заслужений художник РФ М. В. Переяславець, архітектор – А. П. Семенов). Також присоєно звання Почесний громадянин міста Хорола. Помер 2 травня 2007 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі в Москві.
Біографія генерала Третяка стала прообразом головного героя художнього фільму «Офіцери».

1. Брежнев, М. Генерал армии, Герой Советского Союза, Герой Социалистического Труда, бывший заместитель министра обороны СССР Иван Третяк: «Главное – не растеряться» / М. Брежнев // Вечірня Полтава. - 2011. – 23 лют. (№ 8). – С. 5.
2. Герасимов, В. Приклад у бою і житті / В. Герасимов // Зоря Полтавщини. – 2008. – 9 трав. – С. 3.
3. Єрмак, О. Героїчна доля генерала / О. Єрмак // Трудова Полтавщина. – 2008. – 5 груд. (№ 47). – С. 7.
4. Іван Третяк // Військо України. – 2009. - № 8. – С. 21(Спецпроект).
5. Кражан, Д. «Викликаю вогонь на себе» / Д. Кражан // Вісті Хорольщини. – 2011. - 17 черв. (№ 25). – С. 5.
6. Кражан, Д. Від першої миттєвості до останньої… / Д. Кражан // Вісті Хорольщини. – 2009. – 20 лют. (№ 8). – С. 3.
7. Кражан, Д. Про людину, яка прожила не просте, але яскраве життя / Д. Кражан // Вісті Хорольщини. – 2011. - 18 лют. (№ 7). – С. 6.
8. Кражан, Д. Слово про героя війни і праці / Д. Кражан // Вісті Хорольщини. – 2013. – 15 лют. (№ 6). – С. 7.
9. Кражан, Д. Спогад про мужнього захисника Вітчизни Івана Третяка / Д. Кражан // Вісті Хорольщини. – 2010. – 19 лют. (№ 9). – С. 1-2.
10. Непомітно для суспільства пішла із життя людина-легенда // Вечірня Полтава. – 2007. – 28 черв. (№ 26). – С. 3.
11. Ніколаєнко, Л. Зелений спориш коло хати / Л. Ніколаєнко // Зоря Полтавщини. – 2007. – 17 лип. – С. 3.
12. Олійник, А. Гідно вшанувати пам’ять І. М. Третяка / А. Олійник // Вісті Хорольщини. – 2012. – 10 серп. (№ 32). – С. 2.
13. Олійник, А. До 90-річчя бойового генерала / А. Олійник // Вісті Хорольщини. – 2013. - 1 берез. (№ 8). – С. 4.
14. Олійник, А. Його боялися гітлерівці / А. Олійник // Село полтавське. – 2005. – 11 лют. (№ 7). – С. 9 : фото.
15. Скобельський, В. Славний син Полтавщини – Іван Третяк / В. Скобельський // Полтавський вісник. – 2013. – 1 берез. (№ 9). – С. 5.

16. Скобельський, В. Славний українець Іван Третяк / В. Скобельський // Голос України. – 2013. – 22 берез. – С. 14.