ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / IV квартал 2012

Культурна пустка / Влас. інформ. // Світлиця. – Нові Санжари, 2012. – 5 жовт. – С. 6.
«Що вже говорити про бригадні села, коли навіть в Малій Перещепині в непрості часи реформування й приватизації позбулися… клубу, розібравши його по цеглині. Свого часу гарні бригадні клуби мали в Нехворощі, Кобах, Вісичах, Горобцях, Вільному Степу, Пологах-Низу, Шовкоплясах та багатьох інших населених пунктах. Утримували їх, як правило, за колгоспний кошт. Не стало колгоспів, а новим агроформуванням вони, ці «вогнища культури», виявились обузою і більшість з них закрили. Оборону Рад не назвеш приреченим селом. Свого часу сюди асфальтівку проклали, газифікували. Мали фельдшерсько-акушерський пункт, магазин, клуб. Ветерани зітхають: «Тепер нічого нема… Клуб нам не дуже потрібний, хіба збори якісь. Молоді небагато, але вечорами наші парубки й дівчата їдуть як не в Суху Маячку до клубу, то в Кобеляцький район». Клубне приміщення нестаре, покрівля в основному придатна, підлога на сцені й у глядацькій залі не погнила й не потрухла, зате ні вікон, ні дверей. Вечорами сюди приходять люди – на столі у фойє побачиш порожні пляшки з-під спиртного, залишки закуски й колоди засмальцьованих карт. Хто отак відпочиває, не допитаєшся – сільські дядьки чи молодь. Красива колись тут була місцина, неподалік клуб – спортивний майданчик, біля автівки – магазин, добротне приміщення фельдшерсько-акушерського пункту. Ні до крамниці, ні до медпункту люди не поспішають – замки на дверях. А на колись красивій площі – сміття та бур’яни…».

Пропозиції полтавської інтелігенції щодо подальшої долі Петровського кадетського корпусу / Л.Л.Безобразова, Г.А.Негай, Т.Б.Грицай, Л.Б.Семеняга, І.М.Петренко, Б.Ю.Тристанов, О.М.Курчакова, Л.А.Нестуля, Л.М.Кравченко та ще 58 підпісів // Полтавський вісник. – Полтава, 2012. – 23 листоп. – С. 3.
«У жовтні на зустрічі з членами Слов’янського клубу міський голова О.Мамай розділив загальну стурбованість майбутнім кадетського корпусу. Він запропонував шановному зібранню спільними зусиллями визначити перспективи щодо подальшої долі архітектурної пам’ятки. Як наслідок, газета «Полтавський вісник» отримала звернення». До міського голови звернулися представники Слов’янського клубу та творчої інтелігенції міста, які запропонували провести консервацію будівлі Полтавського кадетського корпусу, а для вирішення подальшої долі цієї унікальної споруди внесли ряд пропозицій, зокрема, «залучити музеї, кафедри культурологічного спрямування вишів, краєзнавців до вивчення й висвітлення історії кадетського корпусу і ракетно-артилерійського училища та їх випускників».

Бібліотечна справа

Світове відкриття родом із Полтави / Г.Ларіонов // Полтавський вісник. – Полтава, 2012. – 23 листоп. – С. 27.
У своєму листі до газети керівник секції «Біоелектроніка» при ОП НТГРЕЗ України, полтавець Г.Ларіонов розповідає про нашого земляка, видатного біолога Олександра Гавриловича Гурвіча, відкриття якого випередили час. Автору листа прикро, що у наш час «…знову маємо факт нашого невігластва. Жодних ознак ушанування вченого зі світовим ім’ям не знайдеш на карті міста, а у фондах обласних бібліотек – жодної наукової праці нашого видатного земляка».

Будинок культури та бібліотека працюють, незважаючи на холодне приміщення / Л.Волик // Пирятинські вісті. – Пирятин, 2012. – 21 груд. – С. 4.
«…Першочергова проблема Смотриківського сільського будинку культури Пирятинського району – це відсутність опалення у приміщенні. Коштом сільської ради у заклад придбано 2 електрообігрівачі: один – для потреб бібліотеки, інший – у кабінет завідуючої Будинком культури. Хоча це, звісно, абсолютно не вирішує проблеми. Як розповіла завідуюча сільською бібліотекою-філією Лідія Горб, у приміщенні все одно холодно, адже обігріти чималий зал одним обігрівачем – неможливо».