ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

16 квітня, в рамках святкування Дня Європи в Україні, відбулася екскурсія «Європейський слід в Полтаві».

Полтава – це древнє місто в центрі України. За тривалий час його існування в нашому місті побувало багато європейців. Одні залишали по собі добру згадку, інші – не дуже. Іноді пам'ять про їх перебування зберігають топоніми.

Здавна район вулиць Сковороди (колишня Колонійська) та Балакіна (колишня Фабрикантська) називався Колонією. Назва ця прижилася в козацькій Полтаві з початку 19 ст.
Згідно з царським указом від 20 червня (2 липня) 1808 р. для прискорення розвитку в Росії сукноробства із Богемії, Моравії, Ельзаса, Саксонії та інших західноєвропейських земель були запрошені ремісники. У 1809 р. в Полтаві поселились 54 родини (249 чол.). Для їх розташування на околиці міста збудували близько 50 хат. Так виникла німецька слобода, або колонія.
Про перебування німецьких колоністів в нашому місті та про видатних особистостей, що проживали на вулиці Сковороди розповів екскурсантам полтавський краєзнавець Олег Валентинович Лебединський.
Сучасна вулиця Сковороди є справжньою «архітектурною оазою». Тут зосереджено ряд старовинних будинків, на фасадах яких зазначено дату їх будівництва: 1867, 1902, 1912 роки. Око туристів милували різьблені віконниці та карнизи – залишки минулих епох.
Незабутнє враження залишили відвідини Ботанічного саду, яким опікується Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.
Серед буяння квітів та дерев учасники екскурсії насолоджувалися весняним повітрям та краєвидами на Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.
Відвідали туристи й вулицю Ботанічну, яка зазвичай не входить до екскурсійних маршрутів. На цій тихій вуличці знаходиться будинок, який належав відомому полтавському художнику В. А. Волкову та кар’єр, з якого кілька століть тому добували глину для цегли, з якої було побудовано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир.
Екскурсія організована за сприяння Центру європейської інформації та відділу обслуговування користувачів.
Бібліотека вдячна Олегу Валентиновичу Лебединському за плідну співпрацю.